О Україно, земля благодатна,

Твої поля – мов океан безкрайній,

Пшениці хвилястий килим золотий,

І небо, що обіймає світлий край твій.

Твої гори Карпати, мов сторожа,

Древні ліси зберігають кожну тривогу.

Дніпро великий, могутній і плинний,

Твою душу несе у водах безупинно.

Сади вишневі, що весною квітнуть,

Пісня лелеки в тиші розмаїття.

Село мале, де світанки рожеві,

Мов казка, зіткане з любові і злагоди.

Ти – пісня вільна, що серце співає,

У кожнім серці любов палає.

Україно, незламна, горда і ніжна,

Твоє ім’я звучить, мов мрія безмежна.

Хай сонце сяє над твоїми нивами,

Хай вітри співають про дні щасливі.

І хай світ бачить твою красу,

О, Україно, ти вічна у серці й часу!