Двадцять четверта година

залізничний вокзал повітряна тривога

сніг іде невпевнено

ніби припадаючи на поранену ногу

так блукає пес

що не знає дому, тепла і хазяїна

пса годує прибиральниця стара -

галина миколаївна

колись вона була богємна

і з неї малювали натуру

миколаївна встає затемна,

здає ПЕТ і макулатуру

таксисти нервово курять

потягуючи \"кохфе\"

за 30 баксів готові на все,

навіть підкинути тебе до Голгофи

але потяг затримується,

а мороз тримається

таксисти мерзнуть і матюкаються

світло єдиного ліхтаря на пероні

нагадує зірку

миколаївна замітає сніг

і кляне застужені нирки

під'їжджає фронтера

брудна і праворульна

одночасно з нею -

швидка і патрульна

виходять кивають і троє йдуть до вокзалу

це схоже на сцену з дешевого серіалу

картину доповнює промерзле взуття

сирена та голос

що запрошує до найближчого укриття

там брудно і тепло, там люди і звірі

троє вийшли, зітхнули і закурили -

\"чуєш, хай оголосить черговий по станції -

народився...\"

хвилина до комендантської