О Боже глянь: біжить народ Тернистим шляхом в невідомість. Такого ще не знали тут Відколи світять сонце й зорі. Іде війна, людей жене, Руйнує та калічить долі Нема життя в моїй землі, На чужині його шукають. Ой чужина, ой чужина. Не стане рідною вона. На чужи ні не те життя. Вже повертатись нам пора. Чужа земля, чужа земля. Ніколи рідною не стане. Там не колосяться поля, Як в нашій неньці Україні. А я росою упаду На землю рідну й поцілую, Заплачу й тихо помолюсь, Із чужини я повернусь.