Як дурак Не бачив, як ти мене полюбила Намагалась бути ближче, коли я від тебе їхав Знову ніч і місто обіймає сіра злива І ти виплакала осінь, що зламала тобі крила Як дурак, не бачив, як ти вірила в мене Що мої пісні лунатимуть на натовпи людей Мій мільйон, який я мав, але не зрозумів Та таку більше не знайти До неї, неї, неї... До неї, неї я Знаю, ти сумуєш Знаю, що не спиш в цей час Старий трамвай знову по колу А я пішки на міст Патона Не дивлячись на те, що холодно Мені до тебе хоч у грози Я повертаюсь у минуле Твої обійми, коли у грудях пекло І прокидаючись, розуміючи, ти не поряд Ніби вокзал, що загубив свій поїзд Не знайшовши в телефоні номер Я зрозумів, що це був сон і що ти більше не подзвониш